коло

коло
I -а, с.
1) Замкнена крива, всі точки якої однаково віддалені від центра.
••

Поля́рні ко́ла — уявлювані лінії, що проходять паралельно екватору на відстані 66°33' на південь і північ.

2) Така крива, утворена з різних предметів.
3) Сукупність пристроїв, яка характеризується певною послідовністю розтащування або дії.
••

Електри́чне ко́ло — сукупність опорів (споживачів) та джерел електрорушійної сили (ЕРС), які утворюють замкнений шлях для електричного струму.

Ко́ло кровоо́бігу — замкнений шлях руху крові в організмі.

По дру́гому ко́лу — вдруге, повторно.

4) у знач. присл. ко́лом. Утворюючи таку криву.
5) Частина площини, обмежена такою замкненою кривою; круг. || Круглий майданчик для бігів, танців і т. ін. || Замкнений або розімкнений ланцюжок людей, який оточує таку ділянку поверхні.
6) Предмет, що має форму круга або кільця.
••

Млино́ве́ ко́ло — один з каменів круглої форми, якими перетирають (мелють) зерно на борошно; жорно.

7) Те саме, що колесо 3).
8) Хороводний танець, виконавці якого розташовуються ланцюжком, у вигляді замкненої або розімкненої кривої.
9) перен. Замкнений ланцюг подій, справ, процесів і т. ін., який вичерпує в своїй сукупності розвиток, здійснення чого-небудь. || Етап спортивного змагання, в якому всі учасники грають певну серію партій.
10) перен. Певна ділянка, сфера якої-небудь діяльності. || Перелік таких ділянок, сфер і т. ін.
11) перен. Сукупність, група людей, об'єднаних якими-небудь інтересами. || перев. мн. Певні групи населення чи суспільні угруповання.

II прийм., з род. в. Уживається:
1) Для позначення особи, предмета, поблизу чи біля яких відбувається дія, хтось чи щось знаходиться, перебуває. || Для позначення незначної відстані від чого-небудь. || Для позначення осіб, предметів, навколо яких відбувається дія. || Для позначення осіб, предметів, стос. до яких відбувається й на які спрямована дія (з дієсловами поратися, клопотати, доглядати і под. та віддієслівними іменниками від них).
2) Для позначення приблизної кількості. || За неточного позначення часу.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Поможем решить контрольную работу
Синонимы:

Полезное


Смотреть что такое "коло" в других словарях:

  • КОЛО — (польск.). В прежней Польше сейм; теперь польская партия в Государственной Думе. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. КОЛО (сербск.). Круговой народный славянский танец. Словарь иностранных слов,… …   Словарь иностранных слов русского языка

  • КОЛО — ср., ·стар. и ныне южн., зап. круг, окружность, обод, обруч; | колесо. | южн., зап. мирская сходка, круп, рода, казачий круг, совет; у южн. славян хоровод. Кола мн. повозка на колесах, телега. Поехал на колах, в телеге. Коло нареч., южн., зап.… …   Толковый словарь Даля

  • коло — колесо, танец Словарь русских синонимов. коло сущ., кол во синонимов: 2 • колесо (31) • танец …   Словарь синонимов

  • КОЛО — массовая пляска, близкая хороводу; распространена у сербов, хорватов, черногорцев. По характеру соответствует болгарскому хоро, румынской хоре …   Большой Энциклопедический словарь

  • коло́к — колок, колка (часть муз. инструмента; лесок) …   Русское словесное ударение

  • коло́сс — колосс, а (великан) …   Русское словесное ударение

  • коло́ть(ся) — колоть(ся), колю(сь), колешь(ся) …   Русское словесное ударение

  • коло́ша — колоша, и (тех.) …   Русское словесное ударение

  • КОЛО — КОЛО, нескл., ср. (польск. kolo круг) (ист., полит.). Объединение польских националистских партий в Государственной думе в царской России, в австрийском и германском парламентах. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • колоїд — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

  • КОЛО — хороводный танец у народов Балканского полуострова …   Этнографический словарь


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»